Положення про Державну екологічну інспекцію у Житомирській області

1. Державна екологічна інспекція у Житомирській області (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Голова Житомирської обласної державної адміністрації координує діяльність Держекоінспекції і сприяє їй у виконанні покладених на неї завдань.

 Повноваження Держекоінспекції поширюються на територію Житомирської області.

2. Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем’єр-міністра України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, дорученнями Міністра екології та природних ресурсів, його першого заступника та заступника-керівника апарату, наказами Держекоінспекції України, дорученнями Голови Держекоінспекції України, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями Держекоінспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах Житомирської області.

4. Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань:

4.1. Узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, готує та вносить в установленому порядку пропозиції до Держекоінспекції України щодо його вдосконалення.

4.2. Здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами – нерезидентами вимог:

а) законодавства про екологічну та радіаційну безпеку:

у процесі проведення наукових, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, впровадження у виробництво відкриттів, винаходів, використання нової техніки, устаткування, технологій і систем, що імпортуються;

на військових (у тому числі іноземних держав у місцях їх базування на території України) і оборонних об’єктах, об’єктах органів Міністерства внутрішніх справ України, Державної пенітенціарної служби України, Служби безпеки України та органів Державної прикордонної служби України у місцях їх постійної дислокації, а також під час передислокації військ і військової техніки з використанням автомобільних, повітряних, залізничних та плавучих транспортних засобів, проведення військових навчань, маневрів;

на пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів;

під час здійснення діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

під час здійснення операцій із металобрухтом, проведення екологічного контролю експортних партій брухту чорних та кольорових металів;

щодо додержання вимог висновків державної екологічної експертизи;

б) законодавства про використання та охорону земель із:

консервації деградованих і малопродуктивних земель;

збереження водно - болотних угідь;

виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок;

здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель;

встановлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також із додержання режиму використання їх територій;

ведення будівельних, днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;

в) законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо:

реалізації державних, цільових, міждержавних та регіональних програм з оздоровлення, використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів;

наявності та дотримання умов виданих дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин;

права державної власності на води;

дотримання правил ведення водокористувачами первинного обліку кількості вод, що забираються із водних об’єктів і скидаються до них, та визначення якості води;

дотримання встановленого режиму господарської діяльності у зонах санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, водоохоронних зонах, прибережних захисних смугах, смугах відведення та берегових смугах водних шляхів;

здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню  водних об’єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території;

виконання заходів з економного використання водних ресурсів;

використання вод (водних об’єктів) відповідно до цілей та умов їх надання;

здійснення погоджених у встановленому порядку технологічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів  стосовно охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення  скидання забруднених зворотних вод (стічні, шахтні, кар’єрні, дренажні води), баластних та лляльних вод;

здійснення робіт, пов’язаних із ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води;

дотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію підприємств, споруд, інших об’єктів;

виконання заходів, пов’язаних із попередженням шкідливої дії води і ліквідацією її наслідків;

дотримання регламентів скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар’єрних, рудникових вод з накопичувачів, норм і правил експлуатації технологічних водойм (ставки – охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші);

якості та кількості скинутих у водні об’єкти зворотних вод і забруднюючих речовин;

обсягів використання водних ресурсів, їх обліку й достовірності звітних даних про обсяги використаної води;

г) законодавства про охорону атмосферного повітря щодо:

виконання запланованих і затверджених загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм;

наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин;

забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря;

додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб’єктами господарювання;

порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях;

надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

ґ) законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів щодо:

законності вирубки, ушкодження дерев і чагарників, знищення або ушкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, а також молодняку природного походження й самосівів на площах, призначених під лісовідновлення;

раціонального та невиснажливого використання лісових ресурсів;

добування, здійснення побічного та супутнього спеціального лісокористування;

виконання комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві й лісах;

використання полезахисних лісосмуг, водоохоронних і захисних лісових насаджень;

заготовки деревини відповідно до затвердженого лісосічного фонду, в тому числі розрахункової лісосіки;

недопущення експлуатації нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, транспортних шляхів, магістральних трубопроводів, комунальних та інших об’єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає шкідливому впливу на стан і відтворення лісів;

збереження корисної для лісу фауни;

д) законодавства щодо охорони, утримання і використання зелених насаджень;

е) законодавства про використання, охорону і відтворення рослинного світу;

є) законодавства про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу щодо:

використання об’єктів тваринного світу;

регулювання чисельності диких тварин;

використання і відтворення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин, занесених до Червоної книги України;

охорони тваринного світу на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України;

охорони середовища перебування, шляхів міграції, переселення, акліматизації і схрещування диких тварин;

ввезення в Україну і вивезення за її межі об’єктів тваринного світу;

захисту диких тварин від жорстокого поводження;

дотримання права державної власності на тваринний світ;

ж) законодавства щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними;

з) законодавства під час ведення мисливського господарства та полювання;

и) законодавства про збереження об’єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження й використання екологічної мережі;

і) законодавства про додержання режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

ї) законодавства про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів щодо:

зариблення, здійснення контрольного вилову, акліматизації, рибництва, утримання і відтворення у неволі чи напіввільних умовах з комерційною та іншими цілями;

меліоративного вилову малоцінних і хижих видів риб, шкідливих водних організмів;

достовірності звітних даних про обсяги використання рибних та інших водних живих ресурсів;

дотримання міжнародних договорів України в галузі регулювання риболовства;

штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах;

порядку та умов здійснення промислового, любительського, спортивного, наукового рибальства на водних об’єктах України;

забезпечення рибозахисним обладнанням водозабірних споруд;

проведення рибозахисних заходів на водозабірних та інженерних спорудах меліоративних систем та вивчення технічного стану рибозахисного обладнання;

й) законодавства у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію;

к) законодавства щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій зі шкідливими речовинами та сумішами;

л) законодавства про поводження з відходами щодо:

дотримання вимог виданих дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;

дотримання вимог виданих лімітів на утворення та розміщення відходів;

складання і ведення реєстру об’єктів утворення відходів та реєстру місць видалення відходів;

перевезення небезпечних відходів територією України та транскордонних перевезень відходів;

збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів;

ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів;

виконання вимог нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку, при виробництві продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх використанням;

недопущення змішування та захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія;

дотримання правил і режиму експлуатації установок, виробництв з оброблення та утилізації відходів;

дотримання правил зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації, захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин, небезпечних речовин;

додержання вимог екологічної безпеки при транспортуванні, зберіганні, використанні, знешкодженні й похованні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і відходів;

своєчасності й повноти виконання заходів щодо захисту земель від засмічення відходами;

м) законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов;

н) Конвенції з міжнародної торгівлі видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), у пунктах пропуску через державний кордон України та в зоні діяльності митниць призначення та відправлення.

4.3. Складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом.

4.4. Подає Голові Держекоінспекції України пропозиції щодо: видачі, зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об’єктів рослинного і тваринного світу, в тому числі водних живих ресурсів, а також установлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища.

4.5. Надає територіальним органам центральних органів виконавчої влади, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування приписи щодо зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, ліцензій, сертифікатів, рішень, лімітів, квот, погоджень, свідоцтв на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об’єктів рослинного і тваринного світу, в тому числі водних живих ресурсів, ліцензій на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, відкликання висновків, а також щодо встановлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища.

4.6. Вносить у встановленому порядку територіальним органам центральних органів виконавчої влади, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування вимоги щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

4.7. Призначає громадських інспекторів з охорони довкілля і видає їм посвідчення, організовує їх роботу, надає їм методичну та практичну допомогу, вживає заходів щодо усунення виявлених недоліків і порушень у їх діяльності.

4.8. Забезпечує інформування громадськості про реалізацію державної політики у відповідній сфері.

4.9. Виконує у межах повноважень інші функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери її управління.

4.10. Здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Держекоінспекцію України Президентом України.

5. Держекоінспекція з метою організації своєї діяльності:

5.1. Забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням у Держекоінспекції.

5.2. Забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

5.3. Організовує планово-фінансову роботу в Держекоінспекції, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку.

5.4. Організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до компетенції Держекоінспекції, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг.

5.5. Реалізовує у межах своїх повноважень державну політику у сфері охорони державної таємниці та інформації з обмеженим доступом, що є власністю держави, здійснює в установленому порядку контроль за станом охорони та збереження такої інформації в Держекоінспекції.

5.6. Забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізації.

5.7. Організовує роботу з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів у Держекоінспекції відповідно до встановлених правил.

5.8. Забезпечує доступ до публічної інформації, що знаходиться у її володінні.

6. Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право:

6.1. Залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства.

6.2. Одержувати в установленому законом порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та їх посадових осіб.

6.3. Скликати наради, утворювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо) для сприяння виконанню покладених на Держекоінспекцію завдань.

6.4. Проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов’язкові для виконання приписи, розпорядження.

6.5. Зупиняти транспортні (в тому числі плавучі) засоби та проводити їх огляд, огляд знарядь добування об’єктів рослинного та тваринного світу
(в тому числі водних живих ресурсів) у місцях їх добування, зберігання, перероблення та реалізації.

6.6. Оглядати в пунктах пропуску через державний кордон, на митницях призначення та відправлення транспортні засоби у порядку, визначеному законодавством, з метою виявлення екологічно небезпечних і заборонених до вивезення з України та ввезення в Україну вантажів.

6.7. Перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва).

6.8. Виконувати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу і властивостей викидів стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, вод (лляльних, баластних, зворотних, поверхневих), вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об’єктах, що обстежуються, та вимірювання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб’єктами господарювання.

6.9. Здійснювати відповідно до законодавства фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання та розкриття порушень вимог законодавства про охорону, використання та відтворення тваринного світу.

6.10. Вилучати в установленому порядку в осіб знаряддя добування об’єктів тваринного світу (в тому числі водних живих ресурсів), транспортні (в тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що є знаряддям добування об’єктів тваринного світу (в тому числі водних живих ресурсів), незаконно добуті природні ресурси і продукцію, що з них вироблена, а також відповідні документи (ліцензії, дозволи тощо).

6.11. Розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред’являти претензії.

6.12. Викликати громадян для одержання усних та письмових пояснень у зв’язку з порушенням ними вимог законодавства про охорону, використання та відтворення тваринного світу.

6.13. Доставляти осіб, які вчинили порушення вимог законодавства про охорону, використання та відтворення тваринного світу, до органів внутрішніх справ, органів Державної прикордонної служби України або виконавчих органів місцевих рад, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення правопорушення.

6.14. Приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об’єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб’єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції.

6.15. Опломбовувати приміщення, устаткування, апаратуру підприємств, установ, організацій та об’єктів, стосовно яких було прийняте в установленому порядку рішення про обмеження чи тимчасове зупинення їх діяльності.

6.16. Приймати рішення про відновлення діяльності підприємств, установ і організацій та експлуатації об’єктів, стосовно яких було прийняте в установленому порядку рішення про обмеження чи тимчасове зупинення  їх діяльності, після усунення всіх виявлених порушень.

6.17. Вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

6.18. Передавати до прокуратури, органів досудового слідства та органів дізнання матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину.

6.19. Використовувати за погодженням із органами внутрішніх справ спеціальні транспортні засоби, які мають кольорографічне забарвлення та напис з емблемою.

6.20. Користуватися інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами.

7. Держекоінспекція під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на відповідній території.

8. Держекоінспекція у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства екології та природних ресурсів, наказів та доручень Держекоінспекції України видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписує начальник Держекоінспекції.

Акти Держекоінспекції можуть бути скасовані Головою Держекоінспекції України повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Міністра екології та природних ресурсів, а також Міністром екології та природних ресурсів у разі відмови Голови Держекоінспекції України скасувати такий акт.

9. Держекоінспекцію очолює начальник, який призначається на посаду за погодженням з Міністром екології та природних ресурсів та Головою Житомирської обласної державної адміністрації та звільняється з посади Головою Держекоінспекції України за погодженням з Міністром екології та природних ресурсів.

Начальник Держекоінспекції за посадою є Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області.

Начальник Держекоінспекції має двох заступників, у тому числі одного першого.

Перший заступник, заступник начальника Держекоінспекції призначаються на посади та звільняються з посад Головою Держекоінспекції України за погодженням з Міністром екології та природних ресурсів.

10. Начальник Держекоінспекції:

10.1. Очолює Держекоінспекцію, здійснює керівництво її діяльністю, несе персональну відповідальність за організацію та результати її діяльності.

10.2. Організовує та забезпечує виконання Держекоінспекцією Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства екології та природних ресурсів організаційно-розпорядчого характеру, доручень Міністра екології та природних ресурсів, його першого заступника та заступника - керівника апарату, наказів, розпоряджень Держекоінспекції України, доручень Голови Держекоінспекції України.

10.3. Вносить Голові Держекоінспекції України пропозиції щодо пріоритетів роботи Держекоінспекції і шляхів виконання покладених на неї завдань, подає на затвердження плани роботи Держекоінспекції (річні, квартальні).

10.4. Звітує перед Головою Держекоінспекції України про виконання покладених на Держекоінспекцію завдань та планів роботи.

10.5. Здійснює добір кадрів у Держекоінспекцію, формує кадровий резерв на відповідні посади (крім своїх заступників).

10.6. Подає Голові Держекоінспекції України на затвердження структуру Держекоінспекції, затверджує положення про структурні підрозділи Держекоінспекції і посадові інструкції працівників.

10.7. Призначає на посади та звільняє з посад керівників і заступників керівників структурних підрозділів Держекоінспекції, інших державних службовців та працівників Держекоінспекції, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім своїх заступників).

10.8. Подає Голові Держекоінспекції України на затвердження штатний розпис і кошторис Держекоінспекції.

10.9. Розподіляє обов’язки між своїми заступниками.

10.10. Проводить особистий прийом громадян.

10.11. Скликає та проводить наради з питань, що належать до компетенції Держекоінспекції.

10.12. Організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників.

10.13. Дає у межах повноважень обов’язкові для виконання державними службовцями і працівниками Держекоінспекції доручення.

10.14. Порушує в установленому порядку перед Головою Держекоінспекції України питання про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам, а також щодо заохочення та притягнення їх до відповідальності.

10.15. Підписує накази Держекоінспекції.

10.16. Здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Начальник Держекоінспекції підзвітний та підконтрольний голові Житомирської обласної державної адміністрації з питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій.

11. Перший заступник, заступник начальника Держекоінспекції за посадою є відповідно першим заступником та заступником Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області.

Посадові особи інспекторського складу – керівники структурних підрозділів Держекоінспекції та їх заступники за посадою є старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області, головні та провідні спеціалісти – державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області.

Головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області, його заступники приймають рішення про обмеження та тимчасове зупинення діяльності підприємств, установ, організацій та експлуатацію об'єктів, за винятком суб’єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції, у разі порушення ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та приймають рішення про відновлення їх діяльності (експлуатації) після усунення допущених порушень.

12. У Держекоінспекції для погодженого вирішення питань, що належать до її компетенції, обговорення найважливіших напрямів діяльності може утворюватися колегія.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання наказу Держекоінспекції.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Держекоінспекції можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний і персональний склад, положення про них затверджуються начальником Держекоінспекції.

13. Державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області наділяються відповідно до законодавства правом носіння форми встановленого зразка та носіння, зберігання і застосування зброї.

14. Посадові особи інспекторського складу Держекоінспекції за наказом чи розпорядженням Голови Держекоінспекції України можуть здійснювати державний нагляд (контроль) на території, не віднесеній до їх повноважень.

15. Держекоінспекція утримується за рахунок державного бюджету.

Чисельність державних службовців та працівників Держекоінспекції затверджує Голова Держекоінспекції України в межах граничної чисельності працівників, визначеної Кабінетом Міністрів України для територіальних органів Держекоінспекції України.

Структура Держекоінспекції затверджується Головою Держекоінспекції України за погодженням із Міністром екології та природних ресурсів.

Штатний розпис та кошторис Держекоінспекції затверджуються Головою Держекоінспекції України.

16. Держекоінспекція утворюється у порядку, передбаченому статтею 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

17. Держекоінспекція є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, емблему, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.