Атмосферне повітря

1. Джерела забруднення атмосфери Житомирської області.

До основних антропогенних джерел забруднення атмосфери належать: теплове та енергетичне устаткування; промислові підприємства, сільське господарство, всі види транспорту.

Однією з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність установок по вловлюванню газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, летючих органічних сполук та інших.

Зазначені речовини надходять в повітря від котелень, які працюють на кам’яному вугіллі, асфальтобетонних заводів, фарбувальних виробництв, тощо.

Основними напрямами зменшення надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря є, насамперед виконання природоохоронних заходів, передбачених матеріалами у яких обгрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин, переведення паливовикористовуючого обладнання на природний газ, впровадження сучасних технологій очищення промислових викидів.

Зменшення шкідливих викидів від пересувних джерел можливе за рахунок збільшення використання неетильованого бензину, посилення контролю за токсичністю відпрацьованих газів автомобільних двигунів, будівництва об’їзних автошляхів для транзитного транспорту.

Важливими узагальнюючим показником, який характеризує стан повітряного басейну в цілому є загальний обсяг забруднюючих речовин, що надійшли в розрахунку на одного мешканця та в розрахунку на1 км2 території.

При аналізі кількості викидів від стаціонарних та пересувних джерел, що приходяться на душу населення, найбільше навантаження спостерігається в містах Нов.-Волинському — 141,82 кг\чол., Бердичеві — 107,65 кг/чол., Житомирі — 80,36 кг\чол., Коростені — 69,79 кг\чол, в Коростенському — 84,16 кг/чол., Малинському — 72,29 кг\чол., Попільнянському — 71,16 кг/чол., Овруцькому — 61,98 кг\чол. районах області, при середньому по області 65,415 кг/чол.

При середніх показниках по області в 2822,5 кг\км2, найбільше навантаження спостерігається в містах Житомирі (357944,87 кг\км2), Бердичеві (238032,28 кг\км2), Нов.-Волинському (232645,11 кг\км2), Коростені (134235,88 кг\км2), Малині (99745,59 кг\км2) та в Коростенському (3053,31 кг\км2), Малинському (2449,96 кг\км2), Радомишльському (2336,31 кг\км2), Вол.-Волинському (2257,92 кг\км2) районах області.

2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України.

Оцінюючи стан забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами в містах та районах Житомирської області необхідно відмітити, що найбільший внесок у забруднення атмосфери області традиційно складають міста: Новоград-Волинський (5,846 тис.т.), Бердичів (5,43 тис.т.), Житомир (1,5 тис.т.), Коростень (0,601 тис.т.) та Коростенський (0,93 тис.т.), Овруцький (0,896 тис.т.), Малинський (0,467 тис.т.), Житомирський (0,458 тис.т.), Новоград-Волинський (0,409 тис.т.), Вол.-Волинський (0,403 тис.т.) райони.

Серед інших викидів значну частку склали речовини у вигляді суспендованих твердих частинок – 3,54 тис.т або 19,0%, сполуки азоту – 1,96 тис.т. або 10,6%, оксид вуглецю – 1,64 тис.т або 8,8 %, діоксид та інші сполуки сірки – 0,24 тис.т або 3,4%, від загальної кількості викидів від стаціонарних джерел.

3. Автотранспорт.

Автотранспорт, як і раніше є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря Житомирської області. Слід зазначити, що в умовах переходу до ринкової економіки необхідність постійного збільшення автотранспортних перевезень обумовила зростання до 50–80% внеску відпрацьованих газів у забруднення атмосферного повітря великих міст України, а відтак – і збільшення ризику для здоров’я населення.

У відпрацьованих газах автомобільних двигунів налічується біля 100 різних компонентів, більшість з яких токсичні.

Серед токсичних компонентів, які викидаються автотранспортом майже 75,9% становлять оксиди вуглецю, 11,5% — неметанові леткі органічні сполуки, 10,2% — оксиди азоту, 1,1 % — сажа, 0,97% — сірчистий ангідрид,

Значні обсяги викидів від пересувних джерел мають Овруцький (2,861 тис.т.), Житомирський (2,734 тис.т.), Новоград-Волинський (2,299 тис.т.), Попільнянський (2,135 тис.т.) райони, міста Коростень (3,963 тис.т.), Бердичів (3,138 тис.т.), Новоград-Волинський (2,096 тис.т.).

В обласному центрі через високу зосередженість автотранспорту та стрімкий його ріст викиди становлять найбільшу кількість по регіону — 20,334 тис.т., або 31,08 % від загального обсягу по області.

Великий обсяг викидів від автотранспорту пояснюється, насамперед, збільшенням кількості приватного автотранспорту, експлуатацією технічно–застарілого автомобільного парку, використанням палива низької якості, аварійним станом доріг.

4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря

Атмосферне повітря є найважливішим і найнеобхіднішим компонентом навколишнього природного середовища. Воно, як невичерпний природний ресурс, необхідне для життя людей, тварин, рослин, більшості мікроорганізмів і, навіть, підводних мешканців. Наприклад, відомо, що без харчування людина може прожити до п’яти тижнів, без води — до п’яти днів, а без повітря — лише до п’яти хвилин. Водночас, кисень, що входить до складу атмосфери, є не тільки головним фактором життя, а й невід’ємним компонентом при згорянні палива у різноманітних технологічних установках і двигунах внутрішнього згоряння. Атмосфера є опорою для польоту живих організмів, простором для функціонування авіації та космічних кораблів.

На ранніх етапах своєї історії людство практично не впливало на стан атмосферного повітря. Незначні його зміни відбувалися лише за рахунок дії природних факторів: процесів розпаду рослинних і тваринних організмів, лісових пожеж, виверження вулканів, згоряння метеоритів тощо. Вони супроводжувалися виділенням в атмосферу різних хімічних речовин у вигляді газів і пилу, переважна кількість яких розвіюється, розчиняється і безболісно поглинається навколишнім середовищем. Виняток становлять природні катаклізми, такі як землетруси, сильні вітри, зсуви, снігові лавини, повені і засухи, вплив яких на атмосферу буває значним.

Найбільш поширеними забруднювачами атмосфери є: оксид вуглецю СО, діоксид сірки SO2, оксид азоту N0х, вуглеводні СnНm та пил.

Не менш шкідливими є радіаційне забруднення атмосфери. Воно, перш за все, пов’язане з випробувальними ядерними та термоядерними вибухами, внаслідок яких утворюється значна кількість радіоізотопів: стронцію-90 і цезію-137 (періодом напіврозпаду, відповідно, 28 і 33 роки), аваріями на автономних електростанціях, найбільшою з яких була Чорнобильська катастрофа, безгосподарним зберіганням радіоактивних речовин і предметів.

5. Використання озоноруйнівних речовин

Відповідно до вимог Монреальського протоколу, який був підписаний та ратифікований Україною у 1988 році, виробництво та використання ОРР необхідно було припинити до 1 січня 1996 року, але з огляду на складний економічний стан України рішенням сьомої конференції сторін Монреальського протоколу було прийняте спеціальне рішення щодо надання Україні деяких пільг у виконанні вимог протоколу. Відповідно до рішень розроблена та затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004р. № 256 «Програма припинення в Україні виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки» щодо переведення підприємств-кристувачів хлорфторвуглеводнів (ХВ.-12 та інші) на використання озонобезпечних технологій та замінників. Остаточний термін використання озоноруйнуючих речовин які регулюються Монреальским протоколом (ГХФВ-141, ГХВФ-142 та інші гідрохлорфторвуглеводні) є 2030 рік. При цьому Монреальським протоколом передбачено поступове припинення використання, а саме: до 2004 року зменшити використання на 45 %, до 2010 року на 65 %, до 2015 року на 90 %, до 2020 року на 99,5%. На території Житомирської області озоноруйнуючі речовини використовуються підприємствами в секторі сервісного обслуговування та в промисловому секторі. Контроль за станом переведення підприємств на озонобезпечні замінники здійснює Державна екологічна інспекція в Житомирській області.